Фа мінор.
Кожна мажорна й мінорна тональність, розставлені так, що сусідні мають майже всі ноти спільними. Оберіть одну — і побачите її ключові знаки, сім акордів та найближчих родичів, почуєте їх на записаному роялі й знайдете ноти, написані в ній.
Фа мінор під пальцями.
У фа мінорі 4 бемолі: сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль. Гама: фа, соль, ля-бемоль, сі-бемоль, до, ре-бемоль, мі-бемоль. Паралельна тональність — ля-бемоль мажор. Сім акордів тональності: Fm, G°, A♭, B♭m, Cm, D♭, E♭.
«Апасіоната» Бетховена, Другий концерт і Фантазія op. 49 Шопена, Фантазія Шуберта для фортепіано в чотири руки — фа мінор притягує пристрасну, навіть бурхливу музику. Для рук це не найзручніший мінор: чорні й білі клавіші чергуються в гамі нерівно. У гармонічному мінорі сьомий ступінь підвищується до мі-бекара — вступного тону, що сильно тягне до фа.
Ноти в тональності F мінор
Waterways
за мотивами Ludovico Einaudi
The Odyssey Suite
за мотивами Ludwig Göransson
Hello
за мотивами Adele
Carnival Of Rust
за мотивами Poets of the Fall
Love nwantiti
за мотивами CKay
Breathe
за мотивами CUTTS
Оберніть коло. Почуйте тональність.
Оберіть тональність
Натисніть на будь-який сектор кола. Зовнішнє кільце — мажорні тональності, внутрішнє — мінорна тональність із тими самими ключовими знаками. Стрілки ведуть по колу, клавіша M перемикає кільця.
Прочитайте ключові знаки
Нотний стан посередині виписує дієзи або бемолі так, як це робить партитура: у тому порядку, в якому їх пишуть, і на тих лініях, де їм належить стояти. Внизу кола ви побачите обидва записи, бо вживають обидва.
Послухайте
Торкніться будь-якого з семи акордів, зіграйте гаму або цілу каденцію. Ноти підсвічуються на колі, поки звучать. Це записаний рояль, а не синтезатор, тож акорди звучать так, як звучали б під вашими руками.
Що таке квінтове коло.
Чому квінти
Один крок за годинниковою стрілкою — це чиста квінта вгору: до — соль, соль — ре, ре — ля, і через дванадцять кроків знову до. Кожен такий крок додає дієз до ключових знаків, кожен крок проти стрілки — бемоль. Коло — це просто ключові знаки, розставлені по порядку.
Внутрішнє кільце
Кожна мажорна тональність ділить ключові знаки з однією мінорною — паралельною, на три півтони нижче. До мажор і ля мінор не мають ні дієзів, ні бемолів: ті самі сім нот, лише початок інший.
Сім акордів
Побудуйте тризвук на кожному ступені гами — і матимете акорди тональності. Три виходять мажорними (I, IV, V), три мінорними (ii, iii, vi) і один зменшеним (vii°). Римські цифри називають ступінь, а не ноту, тому послідовність на кшталт I–V–vi–IV можна зіграти в будь-якій тональності.
Де дієзи зустрічають бемолі
Шоста година — це один набір нот, записаний двома способами: соль-бемоль мажор із шістьма бемолями або фа-дієз мажор із шістьма дієзами. Жоден не правильніший — обирають той, з яким сторінку легше читати.
Чому коло варто знати.
Ключові знаки без зубріння
Порахуйте кроки від до мажору — і знатимете, скільки дієзів чи бемолів. Нотний стан покаже, які саме.
Акорди, що тримаються разом
Будь-які три сусідні тональності — це I, IV і V середньої з них: акорди, на яких тримається безліч музики.
Транспонування
Зсуньте твір на один крок по колу — і кожна нота піде на квінту, разом із ключовими знаками.
Зміна тональності всередині твору
Сусідні тональності різняться однією нотою, тож крок у будь-який бік — найм'якша модуляція, яка існує.
Вечірній мінізбірник для фортепіано.
Три прості, красиві аранжування — безкоштовно. Залиште свою пошту, і я надішлю готовий до друку PDF просто вам на email.