Фа-дієз мінор.
Кожна мажорна й мінорна тональність, розставлені так, що сусідні мають майже всі ноти спільними. Оберіть одну — і побачите її ключові знаки, сім акордів та найближчих родичів, почуєте їх на записаному роялі й знайдете ноти, написані в ній.
Фа-дієз мінор під пальцями.
У фа-дієз мінорі 3 дієзи: фа-дієз, до-дієз, соль-дієз. Гама: фа-дієз, соль-дієз, ля, сі, до-дієз, ре, мі. Паралельна тональність — ля мажор. Сім акордів тональності: F♯m, G♯°, A, Bm, C♯m, D, E.
Моцарт майже нічого не написав у фа-дієз мінорі — виняток становить Adagio з Концерту для фортепіано № 23, одна з найсумніших його сторінок. Перший концерт Рахманінова й Полонез Шопена op. 44 звучать у цій тональності значно палкіше. Гармонічний мінор підвищує сьомий ступінь до мі-дієза — білої клавіші, записаної як дієз, — і часто саме тут учні вперше розуміють, навіщо одній ноті два імені.
Ноти в тональності F♯ мінор
Wayward Sisters
за мотивами Abel Korzeniowski
Honor Him
за мотивами Hans Zimmer & Lisa Gerrard
Experience & In This Shirt
за мотивами Ludovico Einaudi & The Irrepressibles
Honor Him
за мотивами Hans Zimmer & Lisa Gerrard
Lose Control
за мотивами Teddy Swims
When You Are Alone
за мотивами Kris Bowers
Nothing I've Ever Known
за мотивами Hans Zimmer
Everything I Wanted
за мотивами Billie Eilish
Dans l'ombre d'Assane
за мотивами Mathieu Lamboley
Оберніть коло. Почуйте тональність.
Оберіть тональність
Натисніть на будь-який сектор кола. Зовнішнє кільце — мажорні тональності, внутрішнє — мінорна тональність із тими самими ключовими знаками. Стрілки ведуть по колу, клавіша M перемикає кільця.
Прочитайте ключові знаки
Нотний стан посередині виписує дієзи або бемолі так, як це робить партитура: у тому порядку, в якому їх пишуть, і на тих лініях, де їм належить стояти. Внизу кола ви побачите обидва записи, бо вживають обидва.
Послухайте
Торкніться будь-якого з семи акордів, зіграйте гаму або цілу каденцію. Ноти підсвічуються на колі, поки звучать. Це записаний рояль, а не синтезатор, тож акорди звучать так, як звучали б під вашими руками.
Що таке квінтове коло.
Чому квінти
Один крок за годинниковою стрілкою — це чиста квінта вгору: до — соль, соль — ре, ре — ля, і через дванадцять кроків знову до. Кожен такий крок додає дієз до ключових знаків, кожен крок проти стрілки — бемоль. Коло — це просто ключові знаки, розставлені по порядку.
Внутрішнє кільце
Кожна мажорна тональність ділить ключові знаки з однією мінорною — паралельною, на три півтони нижче. До мажор і ля мінор не мають ні дієзів, ні бемолів: ті самі сім нот, лише початок інший.
Сім акордів
Побудуйте тризвук на кожному ступені гами — і матимете акорди тональності. Три виходять мажорними (I, IV, V), три мінорними (ii, iii, vi) і один зменшеним (vii°). Римські цифри називають ступінь, а не ноту, тому послідовність на кшталт I–V–vi–IV можна зіграти в будь-якій тональності.
Де дієзи зустрічають бемолі
Шоста година — це один набір нот, записаний двома способами: соль-бемоль мажор із шістьма бемолями або фа-дієз мажор із шістьма дієзами. Жоден не правильніший — обирають той, з яким сторінку легше читати.
Чому коло варто знати.
Ключові знаки без зубріння
Порахуйте кроки від до мажору — і знатимете, скільки дієзів чи бемолів. Нотний стан покаже, які саме.
Акорди, що тримаються разом
Будь-які три сусідні тональності — це I, IV і V середньої з них: акорди, на яких тримається безліч музики.
Транспонування
Зсуньте твір на один крок по колу — і кожна нота піде на квінту, разом із ключовими знаками.
Зміна тональності всередині твору
Сусідні тональності різняться однією нотою, тож крок у будь-який бік — найм'якша модуляція, яка існує.
Вечірній мінізбірник для фортепіано.
Три прості, красиві аранжування — безкоштовно. Залиште свою пошту, і я надішлю готовий до друку PDF просто вам на email.