nattaliepiano
Квінтове коло · Мажорна тональність

Ре-бемоль мажор.

Кожна мажорна й мінорна тональність, розставлені так, що сусідні мають майже всі ноти спільними. Оберіть одну — і побачите її ключові знаки, сім акордів та найближчих родичів, почуєте їх на записаному роялі й знайдете ноти, написані в ній.

●Зовнішнє кільце — мажорні тональності●Внутрішнє кільце — паралельні мінорні
Мажорна тональність

D♭ мажор

паралельний мінор: B♭ мінор
Діатонічні акорди
торкніться акорду, щоб почути
ГамаD♭ E♭ F G♭ A♭ B♭ C
Паралельний мінорB♭ мінор
Домінанта (V)A♭ мажор
Субдомінанта (IV)G♭ мажор
Про тональність

Ре-бемоль мажор під пальцями.

У ре-бемоль мажорі 5 бемолів: сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль, соль-бемоль. Гама: ре-бемоль, мі-бемоль, фа, соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль, до. Паралельна тональність — сі-бемоль мінор. Сім акордів тональності: D♭, E♭m, Fm, G♭, A♭, B♭m, C°.

Мабуть, найпіаністичніша з усіх тональностей: довгі пальці лежать на чорних клавішах, великі підкладаються на білі, і швидкі пасажі самі лягають під руку. Композитори-піаністи це добре знали: «Місячне сяйво» Дебюссі, Вальс-хвилинка і Прелюдія «Краплі дощу» Шопена, «Зітхання» Ліста — усе це ре-бемоль мажор, і в усіх — його м'яке, приглушене звучання. Коли учень боїться бемолів, саме тут я показую, що боятися нема чого.

З моєї лавки

Ноти в тональності D♭ мажор

1 твір
Як користуватися

Оберніть коло. Почуйте тональність.

01

Оберіть тональність

Натисніть на будь-який сектор кола. Зовнішнє кільце — мажорні тональності, внутрішнє — мінорна тональність із тими самими ключовими знаками. Стрілки ведуть по колу, клавіша M перемикає кільця.

02

Прочитайте ключові знаки

Нотний стан посередині виписує дієзи або бемолі так, як це робить партитура: у тому порядку, в якому їх пишуть, і на тих лініях, де їм належить стояти. Внизу кола ви побачите обидва записи, бо вживають обидва.

03

Послухайте

Торкніться будь-якого з семи акордів, зіграйте гаму або цілу каденцію. Ноти підсвічуються на колі, поки звучать. Це записаний рояль, а не синтезатор, тож акорди звучать так, як звучали б під вашими руками.

Трохи теорії

Що таке квінтове коло.

Чому квінти

Один крок за годинниковою стрілкою — це чиста квінта вгору: до — соль, соль — ре, ре — ля, і через дванадцять кроків знову до. Кожен такий крок додає дієз до ключових знаків, кожен крок проти стрілки — бемоль. Коло — це просто ключові знаки, розставлені по порядку.

Внутрішнє кільце

Кожна мажорна тональність ділить ключові знаки з однією мінорною — паралельною, на три півтони нижче. До мажор і ля мінор не мають ні дієзів, ні бемолів: ті самі сім нот, лише початок інший.

Сім акордів

Побудуйте тризвук на кожному ступені гами — і матимете акорди тональності. Три виходять мажорними (I, IV, V), три мінорними (ii, iii, vi) і один зменшеним (vii°). Римські цифри називають ступінь, а не ноту, тому послідовність на кшталт I–V–vi–IV можна зіграти в будь-якій тональності.

Де дієзи зустрічають бемолі

Шоста година — це один набір нот, записаний двома способами: соль-бемоль мажор із шістьма бемолями або фа-дієз мажор із шістьма дієзами. Жоден не правильніший — обирають той, з яким сторінку легше читати.

Для чого воно

Чому коло варто знати.

Ключові знаки без зубріння

Порахуйте кроки від до мажору — і знатимете, скільки дієзів чи бемолів. Нотний стан покаже, які саме.

Акорди, що тримаються разом

Будь-які три сусідні тональності — це I, IV і V середньої з них: акорди, на яких тримається безліч музики.

Транспонування

Зсуньте твір на один крок по колу — і кожна нота піде на квінту, разом із ключовими знаками.

Зміна тональності всередині твору

Сусідні тональності різняться однією нотою, тож крок у будь-який бік — найм'якша модуляція, яка існує.