Соль-бемоль мажор.
Кожна мажорна й мінорна тональність, розставлені так, що сусідні мають майже всі ноти спільними. Оберіть одну — і побачите її ключові знаки, сім акордів та найближчих родичів, почуєте їх на записаному роялі й знайдете ноти, написані в ній.
Соль-бемоль мажор під пальцями.
У соль-бемоль мажорі 6 бемолів: сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль, соль-бемоль, до-бемоль. Якщо записати ті самі ноти дієзами, вийде фа-дієз мажор. Гама: соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль, до-бемоль, ре-бемоль, мі-бемоль, фа. Паралельна тональність — мі-бемоль мінор. Сім акордів тональності: G♭, A♭m, B♭m, C♭, D♭, E♭m, F°.
Найнижча точка кола, де зустрічаються дієзи й бемолі: на фортепіано соль-бемоль мажор і фа-дієз мажор — одна й та сама тональність, записана двома способами. Майже вся гама лежить на чорних клавішах, і грати її напрочуд зручно: в Етюді Шопена «На чорних клавішах» права рука майже не торкається білих, а Експромт Шуберта op. 90 № 3 написаний у соль-бемоль мажорі. Як фа-дієз мажор ця тональність дала Шопенові Баркаролу, а Бетховенові — Сонату op. 78. Який запис обрати, зазвичай вирішує зручність читання.
Ноти в тональності G♭ мажор
Оберніть коло. Почуйте тональність.
Оберіть тональність
Натисніть на будь-який сектор кола. Зовнішнє кільце — мажорні тональності, внутрішнє — мінорна тональність із тими самими ключовими знаками. Стрілки ведуть по колу, клавіша M перемикає кільця.
Прочитайте ключові знаки
Нотний стан посередині виписує дієзи або бемолі так, як це робить партитура: у тому порядку, в якому їх пишуть, і на тих лініях, де їм належить стояти. Внизу кола ви побачите обидва записи, бо вживають обидва.
Послухайте
Торкніться будь-якого з семи акордів, зіграйте гаму або цілу каденцію. Ноти підсвічуються на колі, поки звучать. Це записаний рояль, а не синтезатор, тож акорди звучать так, як звучали б під вашими руками.
Що таке квінтове коло.
Чому квінти
Один крок за годинниковою стрілкою — це чиста квінта вгору: до — соль, соль — ре, ре — ля, і через дванадцять кроків знову до. Кожен такий крок додає дієз до ключових знаків, кожен крок проти стрілки — бемоль. Коло — це просто ключові знаки, розставлені по порядку.
Внутрішнє кільце
Кожна мажорна тональність ділить ключові знаки з однією мінорною — паралельною, на три півтони нижче. До мажор і ля мінор не мають ні дієзів, ні бемолів: ті самі сім нот, лише початок інший.
Сім акордів
Побудуйте тризвук на кожному ступені гами — і матимете акорди тональності. Три виходять мажорними (I, IV, V), три мінорними (ii, iii, vi) і один зменшеним (vii°). Римські цифри називають ступінь, а не ноту, тому послідовність на кшталт I–V–vi–IV можна зіграти в будь-якій тональності.
Де дієзи зустрічають бемолі
Шоста година — це один набір нот, записаний двома способами: соль-бемоль мажор із шістьма бемолями або фа-дієз мажор із шістьма дієзами. Жоден не правильніший — обирають той, з яким сторінку легше читати.
Чому коло варто знати.
Ключові знаки без зубріння
Порахуйте кроки від до мажору — і знатимете, скільки дієзів чи бемолів. Нотний стан покаже, які саме.
Акорди, що тримаються разом
Будь-які три сусідні тональності — це I, IV і V середньої з них: акорди, на яких тримається безліч музики.
Транспонування
Зсуньте твір на один крок по колу — і кожна нота піде на квінту, разом із ключовими знаками.
Зміна тональності всередині твору
Сусідні тональності різняться однією нотою, тож крок у будь-який бік — найм'якша модуляція, яка існує.
Вечірній мінізбірник для фортепіано.
Три прості, красиві аранжування — безкоштовно. Залиште свою пошту, і я надішлю готовий до друку PDF просто вам на email.