Соль-бемоль мажор.
Усі мажорні й мінорні тональності, розставлені так, що в сусідніх майже всі ноти спільні. Оберіть одну, і побачите її ключові знаки, сім акордів і найближчі споріднені тональності, почуєте їх у записі справжнього рояля й знайдете ноти, написані в цій тональності.
Соль-бемоль мажор під пальцями.
У соль-бемоль мажорі 6 бемолів: сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль, соль-бемоль, до-бемоль. Якщо записати ті самі ноти дієзами, вийде фа-дієз мажор. Гама: соль-бемоль, ля-бемоль, сі-бемоль, до-бемоль, ре-бемоль, мі-бемоль, фа. Паралельна тональність — мі-бемоль мінор. Сім акордів тональності: G♭, A♭m, B♭m, C♭, D♭, E♭m, F°.
Найнижча точка кола, де зустрічаються дієзи й бемолі: на фортепіано соль-бемоль мажор і фа-дієз мажор — одна й та сама тональність, записана двома способами. П’ять із семи нот гами лежать на чорних клавішах, і грати її напрочуд зручно: в Етюді Шопена «На чорних клавішах» права рука майже не торкається білих, а Експромт Шуберта op. 90 № 3 написаний у соль-бемоль мажорі. Як фа-дієз мажор цю тональність записано в Баркаролі Шопена й Сонаті Бетховена op. 78. Який запис обрати, зазвичай вирішує зручність читання.
Ноти в тональності G♭ мажор
Покрутіть коло. Почуйте тональність.
Оберіть тональність
Натисніть на будь-який сектор кола. На зовнішньому кільці мажорні тональності, на внутрішньому — мінорні з тими самими ключовими знаками. Клавішами зі стрілками можна рухатися по колу, а клавіша M перемикає кільця.
Прочитайте ключові знаки
Нотний стан посередині показує дієзи чи бемолі так, як у нотах: у тому порядку, в якому їх пишуть, на лініях і між ними, де їм і належить стояти. Унизу кола видно обидва варіанти запису, бо вживають обидва.
Послухайте
Торкніться будь-якого з семи акордів, зіграйте гаму або цілу каденцію. Ноти підсвічуються на колі, поки лунають. Це запис справжнього рояля, а не синтезатор, тож акорди звучать так, як звучали б під вашими пальцями.
Що таке квінтове коло.
Чому квінти
Один крок за годинниковою стрілкою дає чисту квінту вгору: з до на соль, із соль на ре, з ре на ля, і через дванадцять кроків знову до. Кожен такий крок додає до ключових знаків дієз, а кожен крок проти стрілки — бемоль. Коло — це просто ключові знаки, розставлені по порядку.
Внутрішнє кільце
Кожна мажорна тональність має ті самі ключові знаки, що й паралельна мінорна, на три півтони нижче. У до мажорі й ля мінорі немає ні дієзів, ні бемолів: ті самі сім нот, тільки відлік починається з іншої.
Сім акордів
Побудуйте тризвук на кожному ступені гами — і матимете акорди тональності. Три виходять мажорними (I, IV, V), три мінорними (ii, iii, vi) і один зменшеним (vii°). Римські цифри позначають ступінь, а не ноту, тому послідовність на кшталт I–V–vi–IV можна зіграти в будь-якій тональності.
Де дієзи сходяться з бемолями
Шоста година на колі — це ті самі ноти, записані двома способами: соль-бемоль мажор із шістьма бемолями або фа-дієз мажор із шістьма дієзами. Жоден запис не правильніший: обирають той, з яким сторінку легше читати.
Чому коло варто знати.
Ключові знаки без зубріння
Порахуйте кроки від до мажору — і знатимете, скільки дієзів чи бемолів. Нотний стан покаже, які саме.
Споріднені акорди
Будь-які три сусідні тональності — це I, IV і V середньої з них: акорди, на яких тримається безліч музики.
Транспонування
Перенесіть твір на один крок по колу, і кожна нота зсунеться на квінту, а з нею й ключові знаки.
Зміна тональності всередині твору
Сусідні тональності різняться однією нотою, тож крок у будь-який бік — найм’якша модуляція, яка існує.
Вечірній мінізбірник для фортепіано.
Три прості, гарні аранжування — безкоштовно. Залиште свою пошту, і я одразу надішлю вам PDF, готовий до друку.
